Учителька на всю голову. Як живеться вчительській дитині?

Олександра Підгорна, викладач української мови та літератури, освітня студія “Без оцінок”, @sandy__mrgrd

Гори шоколадних цукерок, халявні оцінки й квіти для історій в інстаграмі або найпопулярніші міфи про життя середньостатистичної дівчинки в учительській родині. Що з цього правда, а що – моральна компенсація за дитинство з двома поколіннями педагогів?

Хтось ідеалізує, хтось заздрить, хтось нав’язує стереотипи, а хтось навіть співчуває.  А що ж у реальності? Бути вчительською дитиною – це почати приходити до школи з 3 років. Це секретні місії з перевірки зошитів, допомога з пошуком/набором/друком навчальних програм і конспектів, тестів і контрольних робіт… Бути вчительською дитиною – це ніби працювати асистентом на половину ставки, але на волонтерських засадах. Це чітке розмежування спілкування й існування загалом на шкільну територію та поза нею. Бути вчительською дитиною – це отримувати красиві зошити й диски із записаними мультфільмами (і «Тарасом Бульбою»!) від бабусиних учнів. Але разом із тим це ще й потрійний контроль та вимоги на уроках (так-так, без поблажок і халявних оцінок),  страдницька місія їздити вранці в суботу на предметні олімпіади. Коли фраза «школа – наш другий дім» набуває нового сенсу…

Мабуть, так зійшлися зорі чи, може, вчительський ген почав укорінюватися в нашому роду: спочатку – бабуся з її сестрою, потім – їхні доньки… За прогнозами оточення, наступною мала б бути я.  Тільки така перспектива не приваблювала ні мене, ні дідуся, ні тата. Якщо зобразити еволюцію мого світогляду на графіку, то деякі точки мали б приблизно такі назви:

 1. Захоплення першою вчителькою та рожеві дитячі мрії про педагогічну кар‘єру.

 2. Агресивне заперечення в середній і старшій школі  та бажання героїчно обірвати вчительську династію вступом на економічну спеціальність.

 3. Добре, філологія – це не пед.

 4. «У мене є для вас новина. Тільки не хвилюйтеся. Я буду працювати викладачем:)».

Хоча більшість буденних речей уже в минулому, але цукерки на День учителя й досі для мене найсмачніші.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *